Стела RIDNE на щоглі, яка вже стояла

Щоглу тут ставили не ми. Стара сталева ферма стояла на місці й далі несла своє навантаження, тож нам лишалося вписати панель у те, що вже стоїть. Ситуація поширена: демонтувати щоглу дорожче, ніж пристосуватися до неї. Далі всі розміри диктує ферма, і ескіз підганяють під неї.

Панель зібрана з горизонтальних секцій — композитних касет із загнутими краями. Цілим щитом таку висоту не піднімають: його нема на чому привезти й нема як утримати з люльки. Секції по черзі кріплять на підсистему, притягнуту до ферми, а стик між ними лишається видимим назавжди, тому шов заводять у проміжок між літерами. Якщо цього не зробити, лінія розрізу пройде крізь знак і читатиметься як тріщина.

Літери й сонях об’ємні, накладені на темне лице. Рядок поставлений вертикально, кожну літеру повернуто на чверть оберту. Коротка назва це витримує: п’ять знаків око збирає за один погляд. З довшим словом вертикальний формат ламається: його починають читати по літері, а з дороги на це немає часу.

Світло зовнішнє: прожектори на кронштейнах збоку, спрямовані на лице. Внутрішня підсвітка на такій висоті перетворює панель на лайтбокс: це більша вага, більша парусність і блоки живлення всередині конструкції, до якої щоразу треба підніматися вишкою. Прожектор обслуговують із тієї самої люльки, не розкриваючи панель.